Cocaine VHQ Артём

Ебать, ребята, я по-настоящему закладки сегодня сорвал!

Прямо ниоткуда пришла идея схватить техну и покатить на астрал. Давно я не имел такого головняка, блять, но знаете что? Это стоило каждой проблемы. Я решил купить кокаин и погрузиться в мир беззаботности и сумасшедства. Однако, прежде чем начать ебашить, у меня возникла идея развлечься на заброшенном заводе. Что может быть круче, чем в моменте исследовать ужасы остатков прошлой жизни, глючить в сумасшедших коридорах и проклятых комнатах? Я вызвал своюшку Мояшкину, лучшую подругу и спутницу на этой безумной поездке.

Итак, мы прибыли на место, и мой головняк стал только сильнее.

Завод оказался гораздо больше, чем я ожидал, и мошкары внутри начали батониться, но это только понравило мне и Мояшкиной больше. Мы резко проникли внутрь и нас встретило зловещее зрелище. Стены завода покрыты граффити и слои пыли с годами ничьей заботы. Я почувствовал, как адреналин поднимается и астрал постепенно охватывает мое тело.

Я впереди, Мояшкина следует за мной, и мы продолжаем исследовать каждый уголок этого мрачного мира. Открываются двери, глючат огромные окна, античные машины и загадочные старые механизмы. Мы стараемся не отвлекаться и быть в моменте, чтобы полностью ощутить атмосферу этого завода и его историю. Мояшкина улыбается и кивает, я знаю, что она тоже сильно наслаждается этой аномальной поездкой. Мы продолжаем идти вперед, словно два наркомана без границ.

Наконец-то, мы наталкиваемся на огромный склад, заваленный разными предметами.

Я подбегаю к первому ящику и начинаю рыться внутри. И тут я нахожу его - мой добытый кокаин! Долгожданная радость охватывает меня, и я понимаю, что сейчас настало время ебашить. Мояшкина тоже улыбается и начинает подхватывать свою долю удовольствия. Мы распространяем закладки на складе, словно боги над своим подозрительным царством.

Время начинает искажаться, астрал берет верх, и мы становимся ближе к совершенной безумности. Мошкары батонятся все сильнее, и я погружаюсь в мир невероятных ощущений. Мояшкина и я сливаемся в одно, двигаясь через этот заброшенный завод, словно пара наркоманов на полном погоне за эйфорией.

Завод стал нашим личным королевством, где мы правим исключительно мы.

Мы наслаждаемся этим моментом, не думая о проблемах и головняках, которые нас подстерегают за пределами этого безумного мира.

О, как же классно быть наркоманами, которые находят кайф даже в самой небезопасной и непредсказуемой ситуации. Мы идем дальше, ебаша завод и продолжая исследовать каждый его сектор. Это наше приключение, наша истина, и мы не собираемся останавливаться.

Жизнь наркомана может быть опасной и безумной, но эти мошкары, закладки и астрал делают ее по-настоящему ошеломляющей.

Мы уходим из этого завода, но он останется в нашей памяти навсегда.

Мы оставляем его за собой, но безумные воспоминания ищут свой путь в наши души. Это было одно из самых безумных приключений, которые мы когда-либо испытывали. Мояшкина и я улыбаемся друг другу, зная, что эти моменты останутся навсегда в нашем сердце.

Мы выходим из этой заброшенности, но она никогда не выйдет из нас.

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!